Етика йоги

Етика йогиЙога, її теорія і практика, означає припинення дій і модифікацій розуму (Чітта). Але це не означає, що потрібно єднання самого себе з іншою реальністю, наприклад, богом або абсолютом. Призначення йоги — це не давати модифікаціям розуму ототожнюватися з собою. Однак, це неможливо, поки є місце Чітта, тому що при цьому власна особистість не бачить відмінностей від цих модифікацій. Етика йоги означає вивчення в теорії філософію духовного життя.

Є п’ять станів, які іменуються ступенями духовного життя. Залежать вони від присутності і дій в ньому елементів, які дають поштовх для чітти. Стану розуму називаються:

— Неспокійне (кшіпта);
— Бездіяльне (мудха);
— Розпорошеного (вікшіпта);
— Зосереджене (екагра);
— Стримана (ніірудха).

Кожне з цих станів в деякій мірі пригнічує модифікацію розуму. Але, водночас, вони і виключають один одного. Наприклад, як ненависть і любов є протилежними почуттями.

Етика йоги виступає важливою складовою частиною класичної йоги. Її відносять до наступних етичних проблем: співвідношення добра і зла, моральний обов’язок, сутність і наслідки егоїзму, співвідношення насильства і світу, осмислення страждання і щастя з моральної точки зору. Найголовніша мета йоги, яка стоїть на вищому щаблі — це звільнення духовної свідомості.

Одним з важливих питань етики йоги є сутність зла і добра. Постановка питання має не тільки теоретичний, а й практичний сенс: що є благо і зло для людини? Один з відомих індійських мислителів Патанджали, розглянув це питання через призму духовних цілей людини. У традиціях йоги, вона полягає в духовному звільненні від матеріальної бутності та досягнення відособленості від сансари, карми, які напряму пов’язані зі стражданнями.

Все, що сприяє звільненню духовної особистості від негативних характерів, йога визначає, як благо. А перешкоди, які не дають людині звільнитися від переживань, називають злом. Саме тому, етика йоги дає людині можливість вибрати свій шлях — або в бік хорошого, або в бік поганого. Значення в цьому мають навіть прагнення людини стати на правильний шлях. Якщо він намагається вивільнити свою душу від негативу, значить, він служить добру. А якщо ж він здатний до ліні і байдуже ставиться до своєї духовної особистості, значить, він злий.

Беручи до уваги, що йога увазі під добром і злом, випливає образ головного морального боргу людини. Етика йоги увазі під ним прагнення і бажання звільнення особистого духу від постійних факторів, які мають місце в нижчих світах. Одним словом, звільнення і є головна мета людини і всіх живих істот у житті.

Паіанджалі підкреслив, що під час вирішення проблеми морального боргу, насамперед, важлива відповідальність живих істот за персональний дух. Приходити на допомогу іншим може тільки Бог, або індійські гуру, які домоглися звільнення.

У рішенні моральних проблем і питань важливу роль відіграє подолання егоїзму. Ця риса характеру розцінюється як ілюзія власної неповторності та відокремленості, на відміну від усього світу. Зброєю проти егоїзму вважається духовну свідомість, за допомогою якого йоги бачать різницю між особистим свідомістю людини і Вселенським надсвідомості.

Існує багато питань, які вирішує йога. Але всі вони пов’язані одним — рятуванням власної душі від карми, яку людина завдала себе сам. Адже, крім власної особистості, ніхто не поставить на той шлях, яким іде людина. Але, завдяки йозі та її етики, кожна жива істота має можливість поміняти свій напрямок, змінити зло на добро, і тоді його чекає повне звільнення і умиротворення.

Рейтинг статті:

(Немає рейтингу)
КОМЕНТАРІ