Венеричні інфекції
Ці небезпечні захворювання придбали свою назву на честь богині кохання Венери, ймовірно, як наслідок безрозсудною необачності в процесі пошуку чуттєвих утіх. Передаються венеричні інфекції статевим шляхом при наявності контакту з їх носієм, тому вікових меж не мають. Збудниками можуть бути віруси, грибки, бактерії.
Вважається, що придбати такий недуга можуть тільки представники асоціальної прошарку суспільства, що не піклуються про чистоту свого тіла, а тим більше моральності. Але це не так.
Жертвою випадкової любовному зв’язку іноді виявляються цілком благополучні люди з влаштованої особистим життям. Не варто забувати, що до такого результату може призвести і користування особистими предметами хворого.
Основні види венеричних інфекцій:
Сифіліс — одне з найскладніших захворювань цього типу. Період інкубації збудника триває до 4 тижнів. Перші насторожуючі ознаки — червона пляма на зовнішніх статевих органах, з плином часу приобретающее форму і щільність горошини. Далі відбувається збільшення лімфатичних вузлів в районі ураження. Непролеченний сифіліс проявляє себе періодичними висипаннями рожево-коричневого кольору на шкірі і слизових. На заключній стадії утворюються горбки з некротизованої тканиною, що залишають після себе помітні рубці.
Гонорея — захворювання, ознакою якого є часті сечовипускання, супроводжувані ріжучої болем і виділення гною з уретри. До наслідків цієї недуги відноситься можливе безпліддя у представників обох статей.
Лимфогранулема венерична, м’який шанкр, гранульома венерична — група захворювань, поширена в країнах з теплим вологим кліматом. Ознакою м’якого шанкра є поява червоної плями з гнійним бульбашкою в центрі. При венеричною гранулеме з’являється піднесення (папула), в центральній частині якої йде розм’якшення і гнійне розкладання тканин. Симптоми лімфогранулеми схожі — утворення гнійної виразки на статевих органах.
В даний час список венеричних хвороб поповнився — крім вищеназваних «класичних» до них був зарахований ще ряд інфекцій, що передаються статевим шляхом — герпес, мікоплазмоз, уретрит, кольпіт, трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз, стрептокок групи В.
Основними симптомами трихомоніазу у жінок є печіння і сверблячка в області піхви, болі в нижній частині живота і в процесі сечовипускання, пінисті білі з неприємним запахом.
У чоловіків трихомоніаз супроводжується палінням і свербінням статевих органів, а також прозорими виділеннями в ранковий час.
Венеричні інфекції потребують лікування у фахівця!
При появі ознак, що викликають настороженість, необхідно пройти обов’язкову діагностику з подальшим встановленням діагнозу. Самолікування абсолютно не припустимо!
Крім шкірно-венерологічних диспансерів існують ще пункти анонімної допомоги, які сприяють хворим. Чи не борючись з небезпечними симптомами професійними методами, людина ризикує власним здоров’ям — від запальних процесів в сечовидільної системи до повної неможливості мати дітей, а також піддає ризику фізичний і душевний стан своїх близьких.
Враховуючи легкість поширення захворювань цього виду, законодавством передбачені заходи захисту громадян у вигляді примусового лікування хворих, а також кримінального переслідування в разі свідомого зараження ними інших людей.